Найцікавіші новини

Харків'яни винайшли їстівний поліетилен, що продовжує термін придатності продуктів

Фото:ecotechnica.com.ua

Команда українських вчених на чолі з харків'янином, співробітником лабораторії генетики, біотехнології і якості біосировини Інституту рослинництва імені Юр'єва Сергієм Тимчуком створили пакувальну плівку для продуктів харчування на основі кукурудзяного крохмалю. Робота над новим матеріалом, який легко утилізується і не завдає шкоди навколишньому середовищу, велася протягом 15 років, - передають "Факти". З них дванадцять пішло на те, щоб вивести сорт, придатний для виробництва плівки. Ще три роки знадобилося, щоб придумати рецепт.

Чому не можна було скористатися існуючими сортами?

"Крохмаль складається ніби з двох крохмалів в одному. Один крохмаль, лінійний сополімер - це амілоза. Другий, розгалужений сополімер - це амілопектин. Саме для плівок годиться крохмаль з високим вмістом амілози. У звичайному крохмалі вміст амілози - десь 25%, амілопектину - 75%. А для плівок потрібний крохмаль з вмістом амілози відсотків 60. Такого крохмалю у нас в Україні зроду не водилося" - каже Сергій Тимчук.

Пакети з кіноплівки могли б витримати до двох кілограмів ваги. У них спокійно можна загортати невеликі обсяги продуктів, наприклад, хліб чи ковбасу. "Якщо на хліб надіти нашу плівку, він залишається свіжим до чотирьох тижнів. Його навіть можна їсти, не знімаючи упаковку", - розповідає винахідник.

Звичайний поліетилен повністю не розкладається сотні років, але харківська плівка з крохмалю розчиняється в землі за півроку. А якщо її кинути в окріп, то хвилин через 15 вона стане основою для бульйону.

У Франції, Фінляндії та Німеччини з такої плівки вже роблять упаковку. Можна було б запозичити технологію і закуповувати сорти, з яких добувають крохмаль за кордоном. Але тоді Україна стала б залежати від сировини. Тому сорт кукурудзи для приготування плівки харків'яни вивели самі. На етапі рецепта в розробку включилися фахівці університету харчування і торгівлі. Деякі аграрії вже вирощують сировину для біоплівки.

Для виготовлення "кукурудзяної" плівки не потрібне дороге обладнання. Весь процес виробництва - від зерна до готової упаковки - займає кілька годин. Правда, пакет з крохмалю коштує дорожче, ніж поліетиленовий. Але поки держава не заборонить поліетиленові пакети, про промислове виробництво екоплівки годі й говорити.

Налагодити масове виробництво Тимчук пропонували в Росії. Але харків'янин відмовляється, тому що хоче, щоб Україна стала першою в використанні його екологічної продукції.

Найближчим часом Сергій Тимчук хоче навчитися виробляти плівку з гороху. А ще придумав майже "вічний хліб".

"Зверху на батон, булочку напилюється плівкоутворювальне покриття. Воно пропускає повітря. У нього можна вводити антисептики. Але тільки якісь антисептики, а не антибіотики. Наприклад, екстракт полину гіркого, ехінацеї. Хліб не пліснявіє, хліб не черствіє. Термін його реалізації збільшується до трьох тижнів."

Вітаємо переможців!

31 березня 2016 року в Національному аерокосмічному університеті  ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» на факультеті економіки та менеджменту відбувся 10 турнір для учнів шкіл, ліцеїв та гімназій  "ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ, ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, АВІАЦІЯ ТА КОСМОНАВТИКА," в якому взяли участь 65 учнів.

Учні 10-Б класу Харківської гімназії № 55 в складі Зеленкова Антона, Майстренко Дар'ї та Сліпченко Софії  взяли участь в турнірі та посіли ІІ місце в секції "ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ."

Новини про українську гривну

Україна перейде до друкування грошей  з льону, які будуть набагато міцнішими. Волокна льону значно перевищують за механічною міцністю волокна бавовни і забезпечують кращу зносостійкість паперу.

Вже випущено першу партію паперу Житомирською фабрикою банкнотного паперу. Причиною є велика кількість вилучення  з обігу  банкнот через забруднення купюр, що погіршує  ідентифікацію елементів захисту. Нова купюра, маючи  високу  щільність структури паперу, забруднюється мало. Але коли банкнота побуває в обороті, зв'язки в структурі паперу слабшають і бруд легше проникає  в щілини і пори купюри. Льон допоможе уникнути даної проблеми  на 5-10% ".

Крім того їх буде складніше підробити! "Є спеціальний хімікат, яким можна крапнути на банкноту, а потім в мікроскопі побачити що волокна льону зафарбовуються в синій колір, а бавовна - в рожевий. Так можна визначити, що в справжніх купюрах присутній льон, а на підробках відсутній.

Крім практичної складової, використання лляних волокон у виробництві банкнот знизить собівартість грошей, бо ціна вітчизняної лляної сировини є нижчою від імпортного бавовняного волокна.

Банкноти найстабільніших валют світу вже давно мають в своєму складі лляні волокна. "Наприклад, в доларах США і Канади їх до 25%.

За матеріалами газети "Сегодня"